Чому це відбувається?
Однозначно і просто відповісти на це запитання неможливо. На мою думку, в кожному окремому випадку складається кілька обставин у певний час і в певному місці. Але найголовнішою, напевно, є вільний та неконтрольований доступ підлітків до безмежного потоку інформації в Інтернеті. Підлітки не вміють «фільтрувати» цю інформацію, виділяти головне, корисне та небезпечне; вони поглинають все і великими дозами.
Чи можна заборонити гаджети дітям та підліткам?
Ні, не можна, тому що це – невід’ємна частина нашого сучасного цифрового життя і тому що без цього будь-яка людина (в т.ч. підліток) випадає із соціуму та свого кола спілкування.
Які причини підліткових самогубств?
Як вже зазначалося раніше, не можна окреслити якусь одну причину того, що відбувається. Я вважаю, що в кожному окремому випадку складалося кілька обставин, які штовхали дитину на цей крок.
Пропоную розглянути найбільш можливі причини, які приводять дітей до страшних кроків.
Вікові особливості підлітків: у цьому віці діти стають емоційними та вразливими; для них стає важливою думка оточуючих, яка формує самооцінку; загострюються негативні риси характеру (акцентуації), які впливають на тип поведінки; підлітки шукають гострих відчуттів та завойовують своє «місце під сонцем» серед однолітків. Це все може штовхати до необдуманої та ризикованої поведінки.
Індивідуальні особливості підлітків: кожна людина має набір своїх, неповторних рис характеру. Підліток не виключення. Тривожна дитина буде боятися всього нового, небезпечного, гіперактивна – навпаки, буде шукати гострих відчуттів.
Складні стосунки у сім’ї: це можуть бути конфліктні стосунки між батьками, або між батьками та дітьми, або розлучення батьків, або між дітьми. В будь-якому випадку, якшо у сім’ї має місце напруження, то це напруження передається дитині, яка не відчуває себе в безпеці, почувається винною, не відчуває своєї цінності у колі найближчих людей – батьків.
Цькування дитини з боку дорослих: не секрет, що доросле оточення дитини ставить до неї свої вимоги: як вчитися, як дружити, як одягатися, як поводитися і т.д. І коли дитина не відповідає цим очікуванням, досить часто відбувається психологічний тиск: "Всі діти, як діти, а ти!", "Я думав, що ти нормальний хлопець, а ти..." і т.д. Тому-то діти йдуть у соцмережі, де їх визнають і люблять такими, як вони є, не критикують.
Не бути гіршим за інших: суїцидальний крок здається підлітку тим вчинком, який доведе його значимість в очах інших людей, але дитина-підліток не розуміє невідворотності наслідків таких дій.
* Іноді просто заради розваги.
* Коли почалися ці суїциди, у мене виникла така паралель: раніше, щоб самоствердитися, як доросла людина, підлітки палили, випивали, нюхали клей, підсідали на наркотики, ð а зараз це трансформувалося у суїциди (як і наше суспільство трансформувалося у цифровий простір). Але це моя паралель.
Що робити?
Ці питання, напевно, найбільше турбують всіх дорослих: як вберегти? Як не допустити? Як не упустити? Як не втратити?
Спробую дати слушні поради, на що варто звернути увагу.
Для батьків.
- Не ставити завищені вимоги до дитини.
- Не критикувати, а вчити власни прикладом.
- Батьки мають бути авторитетом для дитини, а не об’єктом, якого треба боятися.
- Показувати підліткам цінність життя: розваги, спілкування, подорожі, враження.
- Вчити дитину безпечній поведінці в Інтернеті. Якщо самі не знаєте, попросіть обізнану людину.
- Спілкуватися з дитиною про її життя в соцмережах. Попередньо домовтеся, як ви це будете робити.
- Якщо ви хочете проконтролювати дитину, а вона протестує, пропоную використовувати таку мотивацію: «Батьки відповідають за здоров’я та життя дитини. Я турбуюся про тебе, тому що люблю і ціную. А тому я хочу вберегти тебе від всього небезпечного»
На що звернути увагу?
У будь-якому випадку, батьки повинні бути уважними до своєї дитини і бачити зміни її стану.
Для цього зверніть увагу на такі зміни в поведінці:
- погіршення сну чи апетиту;
- чи не встає вночі;
- дитина стала щось приховувати;
- з’явилися бурхливі сплески емоцій;
- відмова від того, що подобалося раніше;
- нанесення собі порізів, травм.
Якщо вас щось насторожує у поведінці вашої дитини, обов’язково зверніться або до психолога, або до класного керівника, або до авторитетної для вас людини цих питань. Хочу нагадати, що звернення до психолога має конфіденційний характер.
Шановні батьки! Любіть своїх дітей, підтримуйте їх та оберігайте. Будьте завжди поруч. Вчіться з ними спілкуватися та розуміти їх. Це не так просто.
Для дітейМені здається, що для підлітка важливо окреслити та сформувати таку формулу:Цінність себе як особистості
+
Цінність того, що я роблю, чим займаюся
+
Мої плани на майбутнє, щоб бути щасливим
=
Цінність мого життя
Можливо, це здається дуже складним, але це не так, якщо в цьому розібратися і просто поговорити про це з дитиною, так, як ви це розумієте.
О.В.Примак-Моргус О.В.,
практичний психолог Костопільської ЗОШ №2
