Безпечне освітнє середовище


Правила безпеки для дітей


«Фейкові» замінування: хто понесе відповідальність за жарти дітей

Останнім часом Україну сколихнули масові повідомлення про замінування закладів освіти, торгових центрів та інших закладів. Подібна інформація становить небезпеку не лише створюючи паніку у суспільстві, а й відволікаючи фахівців спеціалізованих служб від виконання важливої роботи, змушуючи кидати значні матеріальні та людські ресурси для перевірки такого повідомлення.

Саме спеціалісти нагадали, яка відповідальність настає за розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. У березні 2021 року внесли зміни до ст. 259 Кримінального кодексу України про посилення відповідальності про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Отож, статтею 259 визначено, що свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років.

У випадку, коли об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від 4 до 8 років.

Крім того, під час надходження повідомлень про можливі замінювання у правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення. Перш за все, це проведення огляду місця події із залученням фахівців вибухо-технічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної  експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання інформації від них, а саме, деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг тощо.

Слід зауважити, що всі повідомлення такого характеру сприймаються працівниками органів правопорядку як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно.

Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки. Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Але якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність. 

Отож варто пам’ятати, що телефонний дзвінок з погрозою, навіть якщо він вам здається просто жартом, може стати причиною кримінального провадження, а в подальшому – реального покарання.


Безпека під час війни

















    У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).
      Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
     1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
        0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
        16 111 (безкоштовно з мобільних).
    2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer. 3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.

Анкетування "Насильство та його прояви в учнівському середовищі"
Кількість респондентів - 154.















Немає коментарів:

Дописати коментар