"Перло многоцінне" назвало переможців

    27 жовтня обласна наукова бібліотека розквітла неповторним розмаїттям вишиванок: талановиті школярі, що з'їхались з різних куточків області, встигли й диктант написати, й відзнаки отримати. Усі вони - переможці цьогорічного літературного конкурсу "Перло многоцінне", що його традиційно проводить Рівненське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка і нагороджує дітей та їх наставників саме в День української писемності та мови. Серед переможців і учениця 7-Б класу Костопільської гімназії №2 Довгорука Евеліна (наставник Фесюк Н.Є.), яка посіла III місце у номінації "Проза молодших класів". Твори переможців конкурсу незабаром побачать світ у новому випуску альманаху "Проріст", друк якого в цьому році на честь 85-річчя Євгена Шморгуна, письменника, лауреата низки поважних літературних премій та голови журі конкурсу, профінансує його родина. З нетерпінням чекаємо виходу альманаху, на сторінках якого буде надрукована легенда "Тендітна цілителька" нашої учениці Довгорукої Евеліни.

Говорить Київ. Пише вся Україна

    Сьогодні, 27 жовтня, дружний колектив нашої гімназії долучився до написання Всеукраїнського радіодиктанту єдності.

    Звісно, учні, насолоджуючись канікулами, писали диктант удома, самостійно, перетворивши свої кімнати на тимчасові навчальні осередки. Вчителі ж зібралися в класах, аби підтримати традицію і власним прикладом показати важливість мови. В ефірі пролунав заклик, що об’єднав усіх: розпочався Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

    

    З гордістю хочемо відзначити, що учениця 7-А класу Евеліна Довгорука, переможниця конкурсу "Перло многоцінне", та її наставниця, вчителька української мови Наталія Фесюк, радіодиктант писали в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці разом з обдарованою молоддю та прогресивною громадськістю Рівненщини в рамках церемонії нагородження лауреатів конкурсу.

    Всеукраїнський диктант вкотре довів: національна єдність не вимірюється наявністю чи відсутністю кордонів, а міццю слова, яке живе в наших серцях.

Мовний код нації: від діалектизмів до WordArt

    Щорічно в жовтні ми відзначаємо День української писемності та мови — свято, яке вкотре нагадує про велич і красу нашої рідної мови, про її незламний дух і важливість для нації. Учасники освітнього процесу долучилася до святкування низкою змістовних, творчих та пізнавальних заходів.

    Учитель української мови Світлана Кедрук запропонувала учням 6-А класу випробувати свої знання у пізнавально-розважальній грі-герць «Я люблю українську мову». Гімназисти енергійно та зацікавлено виконували завдання раундів «Всезнайко», «Барви мови», «Злови помилку», «Фразеологічний переполох», « Відчуй ритм».Родзинкою стала «хвилинка-цікавинка», під час якої діти дізналися про лексичне значення колоритних українських слів. Команда переможців була нагороджена грамотами.

    Учні 6-Б класу дружно працювали над плакатом співпраці. Виконуючи цікаві та пізнавальні завдання, діти виявили свою кмітливість, логічне мислення, грамотність і вміння спілкуватись.

    Учні 5 класу до Дня української писемності та мови створили мегарозмальовку, гаслом якої стали слова "Бережімо наш скарб-рідну мову".

    Класний керівник 5 класу Оксана Ушакова провела годину духовності "Мово моя калинова". Діти ознайомились з історією свята, дізнавшись багато цікавих фактів про українську мову. Наприкінці бесіди учні склали асоціативне гроно та записали вислови про рідну мову.

    Учні 6-Б, 7-А та 7-Б класів разом із вчителем інформатики Аллою Олійник у сервісі WordArt створили мовознавче дерево "Яка моя мова?".

    Класний керівник 7- А класу Наталія Фесюк провела вікторину "Що то за такі слова - діалектизми?". Семикласники за допомогою інтерактивної вправи "Одне слово" продовжили речення "Наша українська мова.." і згодом оформили колаж з влучних висловів- закликів про українську писемність та мову. Також учні написали диктант" Про користь розділових знаків".

    Такі заходи не лише поглиблюють знання, а й виховують любов і повагу до українського слова, підкреслюючи його важливість у формуванні національної свідомості.

Вогник пам'яті, що не згасне: Костопільська гімназія №2 вшанувала нові обличчя своїх Героїв

    2 жовтня у Костопільській гімназії №2 відбувся захід, пронизаний болем втрати і безмежною шаною. Минулого року цього ж дня ми відкрили першу частину меморіальної дошки-панно, щоб увіковічнити пам'ять 18-ти наших випускників. Тоді ми думали, що це буде остання втрата. На жаль, війна триває. 

    Минув рік, і педагоги, учні, рідні загиблих героїв, представники влади знову зібралися разом, аби додати до цієї меморіальної дошки нові обличчя, імена тих, хто став вічним захисником України. Сьогодні дошка поповнилася іменами: Пилипчука Максима Олександровича, Кудрі Михайла Олександровича, Кореви Віталія Олександровича, Юсенка Юрія Володимировича, Кошки Сергія Степановича, Поповича Андрія Юрійовича, Іванішина Тараса Вікторовича, Лукомського Андрія Миколайовича. 

    Ми знову несемо цю втрату в серці, але разом із болем — безмежна вдячність і шана. Почесне право відкрити меморіальну дошку було надано рідним Героїв. Гімназисти запалили свічку пам’яті, і цей вогник став містком між минулим і майбутнім, між нашою пам’яттю і безсмертною душею воїнів. Освятив дошку-панно благочинний Костопільського деканату Православної Церкви України отець Андрій. Слово мали заступник міського голови Костопільської міської ради Сергій Герук та матір загиблого захисника Андрія Поповича Тетяна Попович. Ми схилили голови в скорботі, але підняли їх у вдячності. Ця дошка — це не лише символ пам'яті, а й символ нашої незламності. Пам’ятаємо, що Герої живуть у наших серцях, у нашій волі, у нашій боротьбі за вільну і сильну Україну.