Війна має безліч вимірів... Та найтяжчий і найболючіший — це ціна, яку Україна платить за кожен наш мирний ранок. Це людські життя... Життя тих, хто ще зовсім нещодавно бігав шкільними коридорами, мріяв, кохав і будував плани на майбутнє.
У Костопільській гімназії № 2 відбулася особлива, сповнена глибокої скорботи та святої вдячності подія — урочисте відкриття третьої частини меморіальної дошки-панно, присвяченої учням, які віддали своє життя за волю та незалежність України.
Коли створювалися перша та друга частини панно, кожен у закладі щиро вірив, що ці болючі втрати будуть останніми. Але жорстокі бої тривають, і шкільна родина знову зібралася разом, щоб увіковічити пам'ять нових Небесних Захисників. Відтепер до меморіального панно додалися імена ще восьми воїнів-героїв: Дмитра Лабунця, Сергія Сівука, Сергія Василюка, Дмитра Кравчука, Ярослава Гаврилюка, Руслана Наливайка, Ігоря Радчика, Ігоря Матещука.
Почесне право відкрити нову частину панно було надано найріднішим людям загиблих Воїнів — їхнім родинам, для яких цей біль ніколи не вщухне. Чин освячення меморіальної дошки здійснив благочинний Костопільського деканату ПЦУ отець Андрій.
Особливо зворушливим моментом заходу стала естафета пам'яті: гімназисти передавали з рук у руки тихий вогник пам’яті. Ця палаюча свіча стала символом відважних душ, які не згасли, а перетворилися на яскраві зорі на нашому небі, віддавши своє «завтра» заради нашого «сьогодні».
Зі словами подяки звернулися директор гімназії Божена Лук’яненко, заступник міського голови Наталія Беляновська та дружина полеглого захисника Ольга Гаврилюк.
Загальношкільною хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх 34-х учнів гімназії, які поповнили лави Небесного Війська. Живі квіти, покладені до меморіальної дошки, стали символом нашої вічної любові та безмежної шани.
Немає коментарів:
Дописати коментар