Підозрюємо, що багато хто вперше чує про таке захоплення. Воно й не дивно – пік популярності барвистої головоломки припадає на такі далекі 1980-1982 роки, тоді і молодь, і школярі скрипіли кубиком на уроках і на перервах, вдома і в школі, на вулиці і в транспорті... Розвага була такою незвичною і сучасною, що її навіть називали "переходом у віртуальну реальність", уявляєте?
Із появою та поширенням інтернету інтерес до
складання кубика відновився: з'явилися численні сайти, на яких збиральників
навчають робити це швидко і вправно, не ламаючи при цьому голову. Спід-кубери
роблять десятки й сотні рухів на секунду, які не схоплює людське око, і,
навіть, камера не встигає впіймати фокус.
Багато учнів нашої школи, відверто
кажучи, вважає збирання кубика на швидкість не дуже серйозним заняттям,
скептично зауважуючи, що "це – просто випробування розвитку твоєї
моторики, а зовсім не логіки і мозку".
А от спід-кубер Олексій
Галушко, учень 7-А класу, так не вважає. Бачили б ви, як
"танцюють" його руки після того, як вони
торкаються кубика-рубика! Цей
захопливий процес просто-таки магнетизував усіх присутніх. Його
рекорд (на відео) – 35 секунд.
Ех, якби ми додумались витягнути свої кубики раніше –
припускають завзяті спід-кубери, – ми б могли проводити майстер-класи для усіх
охочих, а потім навіть влаштовувати змагання у різних кубик-номінаціях!
Що ж, повертайтеся, спід-кубери, будемо реалізовувати ваші мрії і плани!
Немає коментарів:
Дописати коментар