Хліба забагато не буває

    В умовах війни психіка людини перебуває в постійному напруженні, а особливо тих, хто відчув на собі ці страшні події. І, сьогодні, у ці важкі часи, важливо гуртуватися разом та підтримувати один одного.

    Саме тому і виникла ідея взяти участь в інтеграційному заході в рамках проєкту "Ділимося хлібом" від Фундація ім. князів-благодійників Острозьких за підтримки благодійної організації з Великої Британії Street Child, який спрямований на основну терапевтичну ідею - навчити дітей, що кожна людина важлива і цінна та кожен може робити добрі справи і це не потребує надмірних зусиль. Адже коли ми печемо Хліб - ми стаємо близькими, а коли ділимося ним з іншими людьми - почуваємося щасливими.

    Фасилітатор проєкту та психологиня Вікторія Наумович залучила до випікання хліба дітей з особливими освітніми потребами та дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які зі щирими емоціями брали активну участь в методиці хлібо-терапії: малювали на борошні свої стани; заплітали косичку з віри, любові та надії; формували калач безкінечного щастя та оздоблювали його щирими бажаннями - символічними маковими зернятками.

    Під час невеличкої паузи, коли хліб випікався, творчі педагоги Наталія Ромашко та Ольга Бочкарьова підготували для дітей імпровізовану подорож "Від лану до столу", яку розпочали із вправи знайомства "Збери колосок". Задіяли дітей до руханки "Паляниця". В ході інтерактивного діалогу діти розповідали про звичаї та обряди пов'язані з хлібом, виготовляли патріотичні сердечка, зігріті своїм теплом, які прикрасили пакети з логотипом.

    У цей день Костопільський ліцей №2 наповнився ароматом домашнього тепла та підтримки усіх учасників освітнього процесу. Заклад був заповнений свіжоспеченими хлібобулочними виробами, які принесли педагоги, учні та їх батьки. Здавалося, що саме повітря в кабінетах наповнилося силою та любов'ю...

    Думку про те, як багато відгукнулося бажаючих доєднатися до акції "Ділимося хлібом", перебили слова юного учасника тренінгу "Хліба забагато не буває", який має гіркий досвід голоду під час окупації.

    Усі задіяні до заходу відчули себе щасливими, що мають змогу смакувати та випікати хліб в умовах сьогодення.

    Паляницями діти поділилися з військовими, що захищають нас від ворога та готуються до відправки на передову.

    Дякуємо усім небайдужим та низько вклоняємося перед нашими сміливими воїнами і сподіваємося, що Господь благословить їх міцним здоров'ям та вбереже від ворожих куль.